Коли в 10 класі навесні збиралась я піти у світ чудесний,
було переді мною два шляхи: цифровий – перший, а другий – словесний. Цифровий
шлях пов'язаний з математикою, а словесний – з українською мовою і літературою.
І засперечалися тоді мої найкращі учителі:
учитель математики Данілевський М. М. та учитель
української мови і літератури
Мільковська Г.В.. «Обирай
професію учителя математики, бо математика – наука дуже точна і правильна, а
точність – це твій коник», – стверджував
перший. «Математики – «сухарі», а вона людина творча, поетична», – зауважувала
інша.
І вибрала я перший шлях – шлях задач і теорем. Тому у 1982 році
я, Труш Галина Антонівна, стала студенткою фізико – математичного факультету
Миколаївського державного педагогічного інституту імені В.Г. Бєлінського, який
закінчила з відзнакою й отримала кваліфікацію учителя математики і фізики.
Математика – це моє перше покликання, а література допомагає уроки математики
зробити більш цікавими, творчо підійти до розв’язання математичних проблем. Я
вважаю, що учитель повинен бути музикантом слова. І тому 30 років веду дітей у
незнані казкові світи засобами математичного слова.
Я – педагог. Що я думаю, коли кожного дня ступаю на
шкільний поріг? Чого я хочу від наступного робочого дня? Хочу, щоб мене
розуміли мої учні, хочу зрозуміти кожного з них в нашій спільній роботі, хочу злагодженості
і успіху в справі. Успіху хочу на кожному уроці, на заняттях гуртка,
факультативу, репетиції вечора. Хочу доброго погляду, сміху, дитячого гумору,
відкритості їх і своєї, хочу відчувати взаємне збагачення, хочу віддати їм все,
що до сьогоднішнього дня накопичено, підготовлено, задумано.
Я – творча особистість. Урок математики –
це частина мого життя. В атмосфері співпраці і духовного єднання з учнями я
формую їх вміння бачити за загальними поняттями математики конкретні образи
дійсного світу. Математика вносить порядок у навколишнє життя. Це і логіка, і
сила, це – доля моя. Бо я просто учитель
математики. Математик я!
Немає коментарів:
Дописати коментар